П`ятниця, 29.03.2024, 07:51
Приветствую Вас Гість | RSS

Боровеньківський НВК:ЗОШ Іст.-ДНЗ

Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 5
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Главная » Статьи » Поради психолога

В категории материалов: 9
Показано материалов: 1-9

Сортировать по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам

1. Якщо ви бажаєте здоров’я своїм дітям, необхідно побудувати весь побут у сім’ї за принципами здорового способу життя:
•    живіть у певному режимі праці, відпочинку , харчування, с саме: вчасно лягайте спати, харчуйтеся;
•    починайте день з посмішки та фіззарядки;
•    облиште курити, вживати алкоголь при дитині;
•    залишайте за порогом дому роздратованість цінами, урядом, керівниками і підлеглими, невдачами і поганим самопочуттям, бо все це непомітно передається членам вашої родини. Відбувається поступове накопичення стресової енергії, яка виснажує нервову систему , порушує роботу всіх систем організму, знижує його захисні функції;
•    не ставайте рабами телевізора, особливо у вихідні. Знаходьте час для спілкування з природою. Це допоможе відновити нервову систему, підвищити імунітет. Пам’ятайте, що вигляд хворобливої людини пробиває біоенергетичний та психологічний захист інших;
•    дуже добре, якщо ви захоплюєтеся спортом, це допоможе залучити до здорового способу життя і дитину;
•    пам’ятайте, що всі ваші звички – це не більш ніж стереотипи, що створюють оманливе відчуття комфорту. Ваші нові звички, для набуття яких потрібні вольові зусилля, принесуть вам і вашим дітям щастя повнокровного, здорового життя, подарують комплекс нових відчуттів.

       2. Якщо ви бажаєте бачити вашу дитину працьовитою ( а лише це дає змогу реалізувати себе в житті і претендувати на успіх), то:
•    ніколи не позбавляйте своїх дітей участі у сімейній праці. Це не тільки виховує навички, а й формує звичку робити щось у сім’ї і для сім’ї;
•    ніколи не говоріть погано про наслідки діяльності дитини, прогнозуйте результат. Страх невдачі не повинен обмежувати творчість  та ініціативу;
•    ніколи не виносьте „сміття з хати”;
•    не поділяйте працю в сім’ї на „жіночу” і „чоловічу”. У цьому запорука виховання почуття обов’язку стосовно будь-якої праці, необхідність якої висуває життя.

       3. Якщо ви хочете бачити своїх дітей здатними збудувати міцну сім’ю, бути щасливим у ній, подарувати вам вдячних і культурних онуків, то:
•    будьте витриманими та спокійними у родинному колі, зберігайте доброзичливий, інтелігентний тон спілкування;
•    приділяйте своїм дітям максимум уваги у вільний від роботи час,  співпереживайте разом з ними створюйте атмосферу абсолютної єдності інтересів у сім’ї;
•    з підкресленою повагою ставтеся до дружини (чоловіка) , постійно підносячи в очах  своїх дітей культ жінки, матері ( батька – глави сім’ї, добувача). Уникайте суперечок, конфліктів, скандалів, навіть критики в присутності дітей;
•    обов’язково проводьте сімейні свята – це психологічне обґрунтування сім’ї як джерела єдності й радості!

       4. Якщо ви хочете бачити своїх дітей культурно розвиненими особистостями, то:
•    не пошкодуйте часу, коштів для спільного культурного відпочинку зі своїми дітьми. Людина багата насамперед у своїй емоційній сфері. Не збіднюйте життя обмеженням матеріальних та фізіологічних потреб, адже життя дається лише один раз;
•    цікавтеся успіхами дитини в образотворчому мистецтві, хореографії, співах;
•    було б непогано, якби у дитини з’явилося хобі. Дуже добре, якщо захоплення дитини успадковується від батьків, тоді ваш сини або донька – назавжди ваш друг і спільник, а ви для них – високий авторитет.

       5. Якщо ви НЕ бажаєте бачити своїх дітей  безпринципними, то: в жодному разі не дозволяйте собі займатися в присутності ваших дітей плітками, критиканством на адресу своїх родичів, знайомих, вчителів.  Звичайно, ілюзії небезпечні, однак зневіра у людях – страшніше, бо ілюзії нас підводять іноді, а зневіра отруює життя щохвилини. Особливо неприпустиме розвінчування учителя, який з усіма своїми недоліками намагається навчити хорошого. Якщо батьки навіюють своїй дитині недовіру до вчителя, дитина робитиме протилежні висновки навіть із того, що є правильним з усіх точок зору.
Таким чином, вся система виховання в сім’ї повинна будуватись лише за двома принципами:
•    Ваш власний стиль і поведінка мають відповідати вашому ідеалу у вихованні.
•    Відповідно до вашого ідеалу ви повинні забезпечувати такі умови, за яких різні види корисної діяльності поступово сформують особистість з вашої дитини.

Поради психолога | Переглядів: 284 | Додав: Yulija | Дата: 20.05.2015 | Коментарі (0)

Сварити чи не сварити дитину?

1. Перед тим, як сварити дитину дайте відповідь на запитання: «Для чого?». Тобто що ви хочете з цього покарання?
2. Покарання не повинне шкодити здоров’ю (фізичному, психічному).
3. Якщо є сумніви, карати чи ні, краще не карайте. Ніякої профілактики.
4. Терміни давнини. Краще не карати взагалі, ніж карати із запізненням (дитина не може встановити зв’язок між негативною поведінкою і покаранням). Повернення до минулого призводить до регресу, затримки духовного розвитку.
5. Покараний – пробачений. Має бути збережений емоційний контакт із дитиною. Покарання – завершення негативного етапу життя. Сторінку перегорнуто, життя починається спочатку.
6. Покарання не повинно принижувати гідність дитини.
7. Покарання повинно бути адекватним. За один раз – одне покарання, а не «салат» покарань з різних учинків.
8. Дитина не повинна боятися покарань. А усвідомлювати, що покарання – неприємне, небажане.
9. Бажано, щоб дитина брала участь у виборі покарання. Це підвищує її значущість у власних очах, дає певну волю й відповідальність за власне життя.
10. Покарання – надзвичайний захід. Використовується у випадках, коли інші способи викорінення небажаної поведінки не дали результату.

Молодший шкільний вік (6-11 років)
Соціальна ситуація розвитку: спільна з однолітками навчальна діяльність (обов’язкова, регламентована спільна діяльність).
Провідна діяльність: навчальна діяльність.
Психологічні новоутворення стабільних періодів: виникнення внутрішнього плану дій, закріплення довільності, стійких форм поведінки і діяльності (звички, навички). Розвиток нового пізнавального ставлення до дійсності. Формування позицій школяра, розвиток суспільної спрямованості.
Підлітковий вік (11-14 років)
Соціальна ситуація розвитку: домінуючими стають соціальні мотиви навчання та спілкування з однолітками.
Провідна діяльність: інтимно-особистісне спілкування в процесі суспільно-корисної діяльності та навчання.
Психологічні новоутворення стабільних періодів: почуття дорослості, прагнення до самостійності. Критичність мислення, схильність до рефлексії, формування самоаналізу. Прагнення до спілкування, оцінка товариських та дружніх стосунків як особистих досягнень, інтерес до протилежної статі.
Ранній юнацький вік (14-18 років)
Соціальна ситуація розвитку: стосунки з оточенням стають обумовлені змістом новоутворень: світогляду, морального і психічного самовизначення.
Провідна діяльність: навчально-професійна діяльність (ціннісно-орієнтаційна).
Психологічні новоутворення стабільних періодів: формування самосвідомості, самовизначення. Прагнення до самовиховання, самопізнання, самовдосконалення. Критичне ставлення до дорослих. Філософсько-романтичний вік. Психосексуальні орієнтації. Громадські права та обов’язки.
Життєві кризи в шкільному віці та їх особливості.
Криза молодшого шкільного віку
У школі дитина вчиться працювати, готуючись до виконання майбутніх завдань. Залежно від атмосфери, що панує в школі, і прийнятих методів виховання в дитини розвивається смак до роботи або ж, навпаки, почуття неповноцінності як щодо використання засобів і можливостей, так і щодо власного статусу серед товаришів. Суперечність пов’язана з новими умовами провідної діяльності, у зв’язку з переходом до навчання в середній школі, що вимагає активізації адаптаційних можливостей.
Криза підліткового віку
Цю кризу переживають підлітки обох статей у пошуках засвоєння зразків поведінки, значущих для підлітка (ідентифікація). Цей процес передбачає об'єднання минулого досвіду підлітка, його потенційних можливостей і виборів, які він повинен зробити. Нездатність підлітка до ідентифікації може призвести до плутанини ролей, які підліток грає або гратиме в афективній, соціальній і професійній сферах. Основне протиріччя: активне прагнення до самовизначення, здобутті ролі та значення в суспільстві дорослих при відсутності реальних можливостей ствердити себе серед інших. Симптоми кризи можуть проявлятися у зниженні продуктивності навчальної діяльності, негативізмі, конфліктності поведінки, порушенні поведінки. Криза підліткового віку пов’язана з виникненням нового рівня самосвідомості, характерною рисою якого є потреба в самопізнанні, визнанні власної унікальності, що породжує прагнення до самоствердження.
Криза юнацького віку
Пов'язана з пошуком близькості з коханою людиною. Відсутність такого досвіду призводить до ізоляції людини та її замикання всередині себе. Переживання молодих людей пов’язані з самовизначенням, пошуком свого місця в світі дорослих. Суперечність між вимогами реального життя та власних уявлень (завищені очікування, недооцінка зовнішніх труднощів, необґрунтований оптимізм чи негативізм) є кризовим моментом в юності. Молода людина обирає між «Я-реальним» і «Я-ідеальним» на користь першого. Мрії юності поступаються активній діяльності молодої людини. Також характерною є криза ідентичності, пов’язана з сумнівами в тотожності самому собі, втраті власних орієнтирів. Успішним подоланням кризи є здобуття дорослої ідентичності.

Поради психолога | Переглядів: 315 | Додав: Yulija | Дата: 11.11.2014 | Коментарі (0)

ДИТИНУ НЕ КАРАЮТЬ:

. За те, що вона чимось не влаштовує дорослих: холерика за те, що він непосидючий і впер­тий, сангвініка — за рухливість, флегматика — за повільність, неврівноваженого — за плак­сивість.

 

Поради психолога | Переглядів: 355 | Додав: Yulija | Дата: 04.08.2014 | Коментарі (0)

Ні виховній агресії в сім’ї!

Виховуючи дитину, ми частішe використовуємо метод «аг­ресії» і спрямовуємо на дитину потік нищівної енергії з величез­ним негативним зарядом. Ми зриваємося на дитині, не розумі­ючи, що цим «заряджаємо» її. А вона, не в змозі розрядитися, як ми з вами, накопичує агресію в собі. І рано чи пізно ця агресія дасться взнаки — дитина хворіє (від легких колік до серйозних психозів).

 

Поради психолога | Переглядів: 368 | Додав: Yulija | Дата: 04.08.2014 | Коментарі (0)

Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись

1. Щоб навчитися правильно говорити, тре­ба навчитися читати і слухати.

 

Поради психолога | Переглядів: 331 | Додав: Yulija | Дата: 04.08.2014 | Коментарі (0)

Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись

1. Щоб навчитися правильно говорити, тре­ба навчитися читати і слухати.

 

Поради психолога | Переглядів: 356 | Додав: Yulija | Дата: 04.08.2014 | Коментарі (0)

Пам'ятка батькам обдарованих дітей

• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.

 

Поради психолога | Переглядів: 274 | Додав: Yulija | Дата: 04.08.2014 | Коментарі (0)

Поради психолога учням.

Для того, щоб найкраще повторити  навчальний матеріал, необхідний для здачі ДПА та екзаменів, скористуйся наступними порадами психолога:

 

Поради психолога | Переглядів: 308 | Додав: Yulija | Дата: 04.08.2014 | Коментарі (0)

 

Шкільні конфлікти: позиція батьків

Кожен з батьків колись був дитиною і ходив у школу, тому батьки не з чуток знають, що таке шкільні конфлікти. Навіть якщо дорослий, будучи дитиною, не брав участь в конфлікті активно, а тільки був спостерігачем цього конфлікту, все одно переживання були досить великі, і впоратися з ними було непросто. Саме тому, коли батько дізнається, що у дитини в школі конфлікт, то в душі виникає буря почуттів і переживань. Іноді це страх і нерозуміння, іноді це злість і бажання всіх покарати. Як же діяти правильно, так щоб допомогти дитині, а не нашкодити?

 

Поради психолога | Переглядів: 351 | Додав: Yulija | Дата: 04.08.2014 | Коментарі (0)

Вхід
Президент України
Верховна Рада
Міністерство освіт
СОІППО
Пошук

Copyright MyCorp © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz